Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі, віддаючи шану тим, хто до останнього подиху залишався вірним Клятві лікаря України.

Вони — медики, які не думали про страх. Вони — ті, хто першими приходив на допомогу, хто тримав життя на межі, рятуючи інших. В умовах війни, надзвичайних ситуацій, пандемій… Вони працювали тоді, коли всі інші тікали. Вони лікували, коли біль була скрізь. Вони втрачали себе, щоб зберегти інших.

Їхні імена закарбовані у нашій пам’яті.
Їхня відданість своїй справі — у кожному серці, що б’ється далі завдяки їм.
Їхня відвага — приклад для кожного, хто обрав шлях медицини.

ДНМУ пишається бути частиною спільноти, яка формує не просто лікарів, а Людей з великої літери — з милосердям у серці й мужністю в очах.

Нехай світла пам’ять про загиблих медиків назавжди залишиться з нами.

Нехай їхня самопожертва стане дороговказом у нашому житті та професії.

🙏 Вічна пам’ять. Вічна вдячність.