Фармація Донбасу: у складні часи з надією на покращення!

 

14 травня 2021 р. на Донеччині у м. Святогірськ відбулася науково-практична конференція «Травневий мед». Саме таку солодку, теплу, весняну назву в цей складний для Донбасу час обрали організатори заходу, якими виступили кафедра фармації та фармакології Донецького національного медичного університету (ДНМУ) та ГО «Донецька обласна фармацевтична асоціація». Партнерами події стали: ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ТОВ «Гледфарм ЛТД» (група компаній «Кусум)», ТДВ «ІнтерХім», ПП «Торгово-промислова компанія «Ергоком». Інформаційний партнер — «Щотижневик «АПТЕКА». Участь у конференції взяли керівники та провідні фахівці аптечних закладів Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Харківської областей, науковці галузі фармації та медицини, представники промислового та комерційного сектору, а також державних установ.

З вітальною промовою виступила Ольга Чернишова, доктор медичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи ДНМУ, зазначивши, що пандемія COVID-19 вкотре довела, що «рідні сестри» медицина та фармація не можуть існувати одна без одної. Без здобутків фармації лікарі не мали б можливості боротися із захворюванням та наслідками коронавірусної хвороби. Фармацевти постійно розробляють нові діючі речовини, а також відкривають нові властивості вже відомих препаратів. Усе це дозволяє лікарям стояти на сторожі охорони здоров’я населення.

Також учасників конференції привітав Вік­тор Хоменко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри фармації та фармакології ДНМУ, академік Національної академії наук вищої освіти України, заслужений працівник охорони здоров’я України, голова правління ГО «Донецька обласна фармацевтична асоціація», відзначивши, що на сьогодні елітна фармацевтична освіта за затребуваністю в Україні є другою після ІТ. Саме тому безробітних фармацевтів немає. Однак наразі на фоні карантину владою прийнято рішення скоротити кількість перевірок. Така ситуація призвела до того, що деякі аптеки стали порушувати Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), а саме: не мають у своєму штаті жодного фармацевтичного фахівця. Це неприпустимо і викликає занепокоєння у членів ГО «Донецька обласна фармацевтична асоціація». Тому В. Хоменко закликав усіх повідомляти керівництво асоціації про суб’єктів господарювання, які не дотримуються Ліцензійних умов та про факти таких порушень. У свою чергу, асоціація реагуватиме і направить офіційний лист-прохання про перевірку до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Ірина Сушарина, кандидат фармацевтичних наук, начальник Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) в Донецькій обл., розповіла про стан державного контролю в аптечних закладах Донецької обл. На даний час Держлікслужба працює в режимі карантину, планові перевірки дотримання вимог законодавства щодо якості та Ліцензійних умов не здійснюються до 30 червня 2021 р. У подальшому, у разі отримання дозволу на перевірки від МОЗ України та центрального апарату Держлікслужби, вони проводитимуться згідно з планом, тобто перевірки суб’єктів господарювання, які були заплановані до 30 червня, переноситися не будуть. Утім деякі функції все ж було відновлено, зокрема, з 20 травня проводяться засідання атестаційної комісії, тобто всі бажаючі зможуть отримати кваліфікаційну категорію та пройти курси підвищення кваліфікації. Також І. Сушарина зауважила, що у разі виявлення порушень законодавства аптечними закладами необхідно надсилати скарги в електронному вигляді, які розглядатимуться Держлікслужбою. При цьому варто зазначити, що скарга має бути обґрунтованою, оскільки всі позапланові перевірки погоджуються з експертно-апеляційною радою. Наразі Держлікслужба не здійснює перевірки дотримання Ліцензійних умов, проте проводить планові та позапланові перевірки на виконання вимог державного ринкового нагляду. У ході таких заходів перевіряються характеристики продукції суб’єктів господарської діяльності. Ці перевірки здійснюються на підставі секторального плану, який розміщено на сайті Держлікслужби. При цьому перевіряється не суб’єкт, а конкретне найменування продукції, наприклад, медичних виробів. Зокрема, перевірятиметься наявність декларації про відповідність медичного виробу, супровідна документація, висновки, протоколи експертизи та ін. При цьому також важливо мати в наявності належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, щоб у разі виявлення невідповідності виробу технічному регламенту, була можливість відслідкувати ланцюг поставок.

Денис Кірсановкореспондент «Щотижневика АПТЕКА», представив аналітичну довідку щодо розвитку фармацевтичного ринку. Пандемія COVID-19 вплинула на більшість сфер життя, у тому числі і на фармацевтичну галузь. Не зважаючи на карантинні обмеження, фармацевтичний ринок України демонструє приріст як у національній валюті, так і в доларовому вираженні у 2020 р. Загальний обсяг ринку (роздрібний та госпітальний сегмент) становив 4 млрд дол. США та збільшився порівняно з 2019 р. на 6%. Левову частку в обсязі споживання лікарських засобів у грошовому вираженні займає роздрібна реалізація — 86%. У І кв. 2021 р. в грошовому вираженні ринок демонструє стабільність у роздрібному споживанні ліків, обсяги продажу майже не змінилися порівняно з аналогічним періодом минулого року. Утім у березні 2021 р. вже фіксується зростання на 10%. У натуральному вираженні ринок демонструє суттєвий спад. За підсумками І кв. 2021 р. зниження становило 19%, у березні — 17%.

Щодо очікуваних макропоказників у 2021 р., то вони є досить позитивними. Середня заробітна плата продовжує зростати, демонструючи приріст на 15–16%. Також прогнозується зростання валового внутрішнього продукту на 4%.

Потижнева динаміка аптечного продажу свідчить про високу волатильність та аномальний приріст у квітні 2021 р., що пов’язано з низьким базисом порівняння, оскільки у 2020 р. на цей період прийшовся загальнонаціональний локдаун, під час якого фармринок суттєво просів. Поденна динаміка також демонструє проходження квітня на рівні не менше 60% зростання.

Динаміка роздрібного продажу в розрізі груп АТС-класифікації 2-го рівня свідчить, що під час паніки в березні 2020 р. споживачі скуповували всі ліки підряд. Наразі ситуація зі споживанням стабілізувалася і відповідає потребам.

Стосовно залишків лікарських засобів в аптеках, то вони також схильні до впливу неоднорідності продажу. Наразі рівень залишків в аптеках стабілізувався та становить 9,5 млрд грн та 92 млн упаковок, що забезпечує покриття споживання на 27 календарних днів.

В Україні продовжується тенденція до консолідації роздрібного сегмента. На сьогодні топ-100 аптечних мереж акумулюють 82% роздрібної реалізації лікарських засобів. Серед глобальних трендів варто відзначити, що наразі відсутні перспективи появи зовнішнього інвестора, і консолідація відбувається коштами виробників. Також точиться цінова війна за частку на ринку. Карантинні обмеження дещо загальмували темпи агрегації мереж внаслідок зменшення обсягів продажу та нестачі оборотних коштів.

На завершення доповідач поділився прогнозами щодо розвитку ринку, відзначивши, що за підсумками 2021 р. експертами прогнозується зростання ринку в грошовому вираженні на 6,5% за песимістичним сценарієм, та на 11,4% — за оптимістичним.

Професор Олена Ракша-Слюсарєва, доктор біологічних наук, кандидат медичних наук, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДНМУ, представила доповідь щодо використання та класифікації харчових добавок.

У харчовій промисловості, фармацевтиці, та агропромисловому комплексі на сьогодні використовуються різні хімічні речовини, які спеціально додаються до продовольчої сировини, напівфабрикатів, готових продуктів з метою фортифікації їх якості та полегшення технології виробництва. Вони отримали назву «харчові добавки». На сьогодні обсяги виробництва цих добавок у світі постійно зростають.

Їх використання в технологіях виготовлення харчових продуктів нерозривно пов’язане з проб­лемами виробництва продовольчих товарів і ліків. Альтернативи їх застосуванню в процесі економічного зростання не існує. Саме тому харчові добавки мають широкий спектр використання.

Серед основних завдань введення харчових добавок у сировину й харчові продукти спікер виділила наступні:

  • створення нових або підвищення ефективності існуючих технологічних процесів виготовлення харчових продуктів, ліків, сировини для них;
  • здешевлення і скорочення технологічного процесу;
  • збільшення стійкості продукції до різних негативних впливів у процесі життєвого циклу;
  • збільшення термінів зберігання продукції;
  • надання продукції більш привабливих органолептичних властивостей;
  • збагачення продуктів харчування незамінними та біологічно активними речовинами;
  • створення функціональних харчових продуктів із заданими властивостями, спрямованими на коригування стану організму;
  • створення оздоровчих речовин з біологічно активною дією.

Щодо класифікації харчових добавок, то у 1956 р. було розроблено й прийнято Раціональну систему цифрового кодування харчових добавок (International Numbering System — INS). А у 1963 р. цю систему, як міжнародну, було включено до «Codex Alimentarius». Ця система відома всім як «Е-коди».

За основним призначенням харчові добавки поділяються на технологічні та дієтичні. Дієтичні й технологічні харчові добавки використовуються у створенні харчових продуктів із заданими властивостями всіх напрямків медицини зокрема й життєдіяльності загалом. Дієтичні харчові добавки з біологічно активною дією як споживаються самостійно, так і використовуються в розробці продуктів спеціалізованого та функціонального харчування. При цьому межа між дієтичними добавками і продуктами спеціалізованого харчування стає все більш непомітною.

Згідно із Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів» від 31 травня 2007 р. № 1104 -V (2007) термін «біологічно активна добавка» замінено поняттям «дієтична добавка».

До дієтичних добавок відносяться такі, що включають різні речовини або суміші речовин, у тому числі протеїни, вуглеводи, амінокислоти, їстівні олії та екстракти рослинних і тваринних матеріалів, вітамінні, вітамінно-мінеральні або трав’яні добавки як окремо, так і в поєднанні, що вважаються необхідними або корисними для харчування та здоров’я людини загалом.

Згідно із сучасною класифікацією виділяють дієтичні харчові добавки, що мають харчову цінність, та такі, яким властива біологічна цінність.

Введення дієтичних харчових добавок з біо­логічно активною дією має сприяти коригувальному ефекту, а також профілактиці небажаних впливів оточуючого середовища на організм.

Дієтичні харчові добавки біологічно активної дії поділяються на:

  • парафармацевтики — речовини, що мають певну фармацевтичну активність, застосовуються для профілактики, допоміжної терапії і підтримки функціональної активності окремих систем організму й можуть бути використані як лікарські засоби;
  • еубіотики — біологічно активні харчові добавки до їжі, до складу яких входять живі мікроорганізми і (або) їх метаболіти, що мають нормалізуючу дію щодо складу і біологічної активності мікрофлори травного тракту;
  • нутріцевтики — необхідні для організму речовини, які є основними компонентами для корекції хімічного складу їжі і які можуть вводитися при харчуванні.

Крім того, залежно від впливу на системи організму, виділяють наступні види дієтичних добавок:

  • що впливають на функцію центральної нервової системи;
  • що впливають переважно на процеси тканинного обміну;
  • джерела мінеральних речовин;
  • що підтримують функції імунної системи;
  • джерела речовин антиоксидантної дії і речовин, що впливають на енергетичний обмін;
  • що впливають на функцію серцево-судинної системи;
  • для підтримки функції органів дихання;
  • для підтримки функції органів травлення;
  • для осіб, які контролюють масу тіла;
  • що підтримують функцію органів сечостатевої системи;
  • для підтримки функцій опорно-рухового апарату;
  • що впливають на гуморальні чинники регуляції обміну речовин;
  • що впливають на лактацію;
  • що впливають на процес детоксикації і сприя­ють виведенню з організму чужорідних і токсичних речовин.

Завершилася практична частина конференції презентаціями представників партнерів заходу, в яких вони ознайомили присутніх із продукцією підприємств, які вони представляють. Також протягом усього заходу працювала виставка, на якій також були представлені товари фірм-партнерів.

На завершення конференції відбулася дискусія-круглий стіл «Актуальні питання української фармації», в ході якої всі учасники заходу мали змогу обговорити нагальні питання фармацевтичного сектору.

Джерело: Пресслужба «Щотижневика «АПТЕКА»

Call Now Button