Training of scientific-pedagogical staff


Кандидатські іспити

Затверджено

Вченою радою ДонНМУ

протокол № 3 від 19.03.2015 р.

Положення про кандидатські іспити.

Кандидатські іспити є невід’ємною складовою частиною атестації науково-педагогічних і наукових кадрів. Складання кандидатських іспитів з іноземної мови, філософії та спеціальності здобувачами є обов’язковим для присудження їм наукового ступеня кандидата наук.

Кандидатські іспити складаються в наукових установах, у яких відкрита аспірантура або є спеціалізована вчена рада з відповідної наукової спеціальності.

Кандидатські іспити із спеціальності приймаються за програмами, що складаються з двох частин: типової програми, затвердженої Міносвіти та додаткової програми, що розробляється відповідною кафедрою або науковою лабораторією. Додаткова програма кандидатського іспиту із спеціальності повинна включати розділи відповідної наукової спеціальності і питання, пов’язані з напрямом досліджень здобувача, а також має враховувати останні досягнення у відповідній галузі науки та нову наукову літературу.

Кандидатські іспити з філософії складаються у вищих навчальних закладах, які мають самостійні кафедри філософії або суспільних наук.

Кандидатські іспити з іноземної мови складаються у вищих навчальних закладах, які мають самостійні кафедри іноземних мов.

Кандидатський іспит з іноземної мови може складатися з англійської, німецької або французької мов. Якщо для написання дисертації потрібні знання іншої мови, керівник вищого наукового закладу може дозволити складання кандидатського іспиту з цієї мови.

Здобувач, який має вищу освіту із спеціальності, що не відповідає галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, на підставі рішення відповідної спеціалізованої вченої ради складає додатковий кандидатський іспит із наукової спеціальності відповідної галузі науки.

Комісії з приймання кандидатських іспитів з кожної дисципліни призначаються керівником вищого навчального закладу у складі голови комісії – заступника керівника з наукової роботи і не менше двох членів з числа кваліфікованих спеціалістів докторів і кандидатів наук.

До складу комісії з приймання кандидатського іспиту із спеціальності повинно входити не менше трьох фахівців, два з яких мають бути докторами наук, третій – кандидатом наук з цієї спеціальності.

До складу комісії з приймання кандидатського іспиту з філософії повинно входити не менше двох фахівців, один з яких має бути доктором філософських наук, а інший – кандидатом філософських наук.

До складу комісії з приймання кандидатського іспиту з іноземної мови повинно входити не менше двох викладачів кафедри іноземних мов, а також викладач спеціальної кафедри, який має науковий ступінь із спеціальності здобувача наукового ступеня доктора наук і вільно володіє відповідною іноземною мовою.

Кандидатські іспити за рішенням приймальної комісії проводяться з використанням екзаменаційних білетів. Для підготовки до іспитів використовуються екзаменаційні листки, що зберігаються після іспиту протягом року.

Протоколи засідання комісій з прийманням кандидатських іспитів зберігаються за місцем складання кандидатських іспитів протягом десяти років.

Кандидатські іспити приймаються організовано, два рази на рік у формі сесій. Терміни проведення сесій встановлюються керівником вищого навчального закладу, де приймаються кандидатські іспити. У разі подання здобувачем до спеціалізованої вченої ради дисертації до захисту кандидатський іспит може бути прийнятий поза сесією.

Після складання кожного кандидатського іспиту здобувачу видаються спеціальні посвідчення, а за місцем складання останнього кандидатського іспиту ці посвідчення замінюються на єдине посвідчення.

Іноземці та особи без громадянства складають кандидатські іспити на загальних підставах.

Приймання кандидатських іспитів у аспірантів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, проводиться за рахунок коштів вищого навчального закладу, а у аспірантів, підготовка яких здійснюється позадержавним замовленням, на компенсаційній основі.


Клінічна ординатура

Затверджено

Вченою радою ДонНМУ

протокол № 3 від 19.03.2015 р.

Положення про клінічну ординатуру.

Клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти III–IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти та клінічних науково-дослідних інститутах, центрах, тощо.

Клінічна ординатура забезпечує одержання лікарем вищої кваліфікації на основі раніше здобутої освіти у вищому медичному закладі освіти III–IV рівнів акредитації і закладах післядипломної освіти та набутого досвіду практичної роботи лікарем-спеціалістом з певного фаху.

Основним завданням клінічної ординатури є поглиблення професійних знань, підвищення рівня умінь та навичок лікаря-спеціаліста за його основним лікарським фахом.

Навчання в клінічній ординатурі проводиться з відривом від виробництва. Тривалість навчання складає для громадян України 2 роки.

Для іноземних громадян тривалість навчання в клінічній ординатурі може бути подовжено за дозволом Міністерства охорони здоров’я України ще на 1–2 роки.

До клінічної ординатури приймаються за конкурсом громадяни України, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря-спеціаліста і стаж практичної роботи не менше трьох років за фахом після закінчення інтернатури або спеціалізації, лікарська спеціальність якої повинна відповідати спеціальності клінічної ординатури.

У конкурсі можуть також брати участь лікарі без необхідного стажу практичної роботи, які успішно закінчили інтернатуру і рекомендовані Вченою радою вищого закладу освіти, закладу післядипломної освіти до навчання в клінічній ординатурі.

Іноземні громадяни можуть за дозволом Міністерства охорони здоров’я України бути прийняті до клінічної ординатури безпосередньо після закінчення вищого закладу освіти і отримання кваліфікації спеціаліста “лікар”.

Правом позаконкурсного зарахування до клінічної ординатури користуються лікарі, які працюють в районних і дільничних лікарнях сільської місцевості та в контрольованих регіонах, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до таких згідно з чинним законодавством.

Для проведення приймання в клінічну ординатуру на місця держзамовлення ректор (директор) вищого закладу освіти (наукової установи) оголошує конкурс і призначає приймальну комісію під головуванням проректора (заступника директора) з наукової роботи. До її складу також входять: завідувач підрозділом вищого закладу освіти (наукової установи), що є відповідальним за навчання клінічних ординаторів(відповідальний секретар), завідувачі профільними кафедрами (відділами, лабораторіями), професори, доценти та провідні вчені.

Прийом до клінічної ординатури для навчання за держзамовленням проводиться за окремим конкурсом на місця з кожної лікарської спеціальності, кількість яких затверджується Міністерством охорони здоров’я України, про що повідомляється у пресі вищим закладом освіти (науковою установою) не пізніше ніж за місяць до початку приймання документів.

Приймання документів для вступу до клінічної ординатури проводиться вищим закладом освіти (науковою установою) щороку з 25 травня до 25 червня.

Лікарі, які бажають вступити до клінічної ординатури, подають на ім’я ректора (директора) відповідного вищого закладу освіти (наукової установи) наступні документи:

– заяву;

– особисто заповнений листок з обліку кадрів;

– копію диплома про вищу медичну освіту і присвоєння кваліфікації спеціаліста “лікар”;

– копію сертифіката про присвоєння кваліфікації лікаря-спеціаліста з певної лікарської спеціальності; витяг із трудової книжки;

– список опублікованих наукових праць та винаходів і раціоналізаторських пропозицій (за наявності);

– виписку із протоколу засідання вченої ради вищого закладу освіти чи закладу післядипломної освіти з рекомендацією лікарю-інтерну на навчання в клінічній ординатурі (для осіб, які вступають до клінічної ординатури без необхідного стажу роботи лікаря за спеціальністю).

Кожен вступник до клінічної ординатури проходить співбесіду з членами приймальної комісії та складає іспит з відповідної спеціальності, у ході якого визначаються його знання та уміння з лікарської спеціальності та професійний рівень лікаря-спеціаліста.

Ректори (директори) вищих закладів освіти (наукових установ) щороку до 1 липня подають на затвердження до Міністерства охорони здоров’я України протоколи засідань приймальної комісії з обґрунтованими рекомендаціями про доцільність зарахування до клінічної ординатури всіх кандидатів і списки осіб, які брали участь у конкурсі до клінічної ординатури.

Міністерство охорони здоров’я України розглядає подані документи та повідомляє вищий заклад освіти (наукову установу) про прийняте рішення протягом 10 днів.

Зарахування до клінічної ординатури проводиться наказом ректора (директора) вищого закладу освіти (наукової установи) в п’ятиденний термін після одержання списків осіб, затверджених Міністерством охорони здоров’я України для зарахування до клінічної ординатури.

Кожному лікарю одночасно з його зарахуванням до клінічної ординатури ректором (директором) вищого закладу освіти (наукової установи) призначається керівник із числа докторів (кандидатів) наук або професорів (доцентів) – співробітників кафедри (відділу, лабораторії), де лікар проходить навчання в клінічній ординатурі. Керівник консультує клінічного ординатора з практичної та наукової проблематики, контролює виконання ним індивідуального навчального плану та несе особисту відповідальність за його якісну науково-практичну підготовку.

Підготовка клінічних ординаторів проводиться під керівництвом висококваліфікованих спеціалістів за індивідуальним планом, який розробляється завідувачем кафедрою (відділом, лабораторією), враховуючи при цьому специфіку подальшої роботи клінічного ординатора, і затверджується ректором (директором) вищого закладу освіти (наукової установи). Індивідуальний план підготовки клінічного ординатора затверджується не пізніше ніж через місяць з моменту його зарахування до клінічної ординатури.

Індивідуальний план підготовки лікаря в клінічній ординатурі складається в трьох примірниках, із яких один примірник направляється в особову справу клінічного ординатора, що зберігається у відділі науки вищого закладу освіти (наукової установи), другий примірник зберігається на кафедрі (у відділі, лабораторії), третій примірник знаходиться у клінічного ординатора.

Індивідуальний навчальний план підготовки в клінічній ординатурі з конкретного лікарського фаху включає в себе вивчення основної спеціальності, низки суміжних клінічних дисциплін, медичної статистики, клінічної біохімії та фармакології, медичної генетики тощо.

За час навчання в клінічній ординатурі лікарі повинні у встановлені терміни:

– повністю виконати індивідуальний навчальний план;

– оволодіти сучасними методиками профілактики, діагностики, лікування захворювань, відповідно до профілю клінічної ординатури;

– оволодіти методиками проведення основних науково-практичних досліджень;

– оволодіти необхідними практичними навичками та професійною майстерністю з відповідного лікарського фаху;

– систематично звітувати про хід виконання індивідуального плану підготовки клінічного ординатора на засіданні кафедри (відділу, лабораторії) вищого закладу освіти (наукової установи), (вченій раді факультету наукової установи);

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку закладу освіти (наукової установи).

Особи, які навчаються в клінічній ординатурі, мають право:

– користуватися навчально-виробничою, науковою, культурно–спортивною, оздоровчою базою вищого закладу освіти (наукової установи);

– на отримання всіх видів наукової інформації і консультування у всіх питаннях їх лікувально-діагностичної роботи;

– брати участь через виробничі наради кафедри в обговоренні питань, що стосуються клінічної ординатури;

– на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

– на забезпечення житлом в гуртожитку під час навчання у вищому закладі освіти (науковій установі);

– на інші права згідно з чинним законодавством.

Клінічні ординатори в межах робочого часу виконують лікувально-діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка, в обсязі 25 відсотків від розрахункової норми навантаження лікаря відповідної спеціальності, що передбачається індивідуальними планами їх підготовки, без доплат до стипендії.

Клінічні ординатори зобов’язані відвідувати лекції, клінічні обходи завідувача кафедри (відділу, лабораторії), клінічні і патолого-анатомічні конференції, засідання наукових товариств, брати участь у розтинах померлих хворих, працювати в лікарсько-консультативних комісіях, вивчати спеціальну літературу.

Клінічні ординатори залучаються до науково-дослідної та науково-практичної роботи кафедри (відділу, лабораторії):

– складають реферати з окремих тем, огляди спеціальної літератури,

– описують окремі випадки з клінічної практики, демонструють хворих на лікарських конференціях, засіданнях науково-практичних товариств.

Клінічні ординатори двічі на рік звітують про виконання індивідуального плану підготовки на засіданні колективу кафедри (відділу, лабораторії). Відповідальний за підготовку клінічних ординаторів у вищих закладах освіти (наукових установах) один раз на рік доповідає вченій раді вищого закладу освіти, факультету (наукової установи) про роботу з клінічними ординаторами.

Особи, які без поважних причин протягом двох тижнів із дня початку занять не прибули до місця навчання, підлягають за погодженням із Головним управлінням закладів освіти Міністерства охорони здоров’я України відрахуванню з клінічної ординатури наказом по вищому закладу освіти (науковій установі).

Клінічні ординатори, які не виконали індивідуальні плани без поважних причин у встановлені терміни, відраховуються з клінічної ординатури наказом ректора (директора) вищого закладу освіти (наукової установи) за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України.

Відрахування з клінічної ординатури також здійснюється в інших випадках, передбачених п.66 “Положення про державний вищий заклад освіти”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1074.

Переведення клінічного ординатора з одного вищого закладу освіти (наукової установи) в інший здійснюється за дозволом Головного управління закладів освіти Міністерства охорони здоров’я України і за згодою ректорів (директорів) вищих закладів освіти (наукових установ).

Лікарі, які вступили до клінічної ординатури після закінчення навчання в інтернатурі, після завершення підготовки в клінічній ординатурі направляються вищим закладом освіти (науковою установою) у розпорядження управлінь охорони здоров’я обласних (Київської, Севастопольської міських) держадміністрацій і зобов’язані не менше двох років відпрацювати в підпорядкованих їм закладах охорони здоров’я.

Лікарі, які мають понад трирічний стаж роботи за спеціальністю після закінчення інтернатури і які вступили до клінічної ординатури на місця держзамовлення за конкурсом, після закінчення навчання правами молодих спеціалістів не користуються і влаштовуються на роботу самостійно.

Клінічні ординатори, які виявили здібності до науково-дослідної роботи, можуть бути рекомендовані вченою радою вищого закладу освіти (наукової установи) до участі в конкурсі в аспірантуру після закінчення навчання в клінічній ординатурі.

Клінічні ординатори на останньому місяці свого навчання в разі успішного виконання індивідуального плану і наявності необхідного стажу практичної роботи можуть складати іспит у закладах (факультетах) післядипломної освіти з метою проведення атестації на присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії без проходження передатестаційного циклу. Лікарям, які успішно склали цей іспит, закладом (факультетом) післядипломної освіти видається свідоцтво встановленого зразка з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.

Лікарям, які закінчили навчання в клінічній ординатурі, вищим закладом освіти (науковою установою) видається свідоцтво за встановленою формою.


Аспірантура

Затверджено

Вченою радою ДонНМУ

протокол № 9 від 17.06.2016 р.

ПОРЯДОК

підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у Донецькому національному медичному університеті

1. Цей Порядок визначає механізм підготовки здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) та науковому рівнях вищої освіти з метою здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії та доктора наук відповідно (далі – здобувачі).

2.Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії здійснюється:

в аспірантурі (ад’юнктурі) вищого навчального закладу (наукової установи) за очною (денною, вечірньою) або заочною формою навчання;

поза аспірантурою (для осіб, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи у відповідному вищому навчальному закладі (науковій установі).

Підготовка здобувачів ступеня доктора наук здійснюється:

в докторантурі вищого навчального закладу (наукової установи) за очною (денною) формою навчання;

шляхом самостійної підготовки їх наукових досягнень до захисту.

3.Підготовка осіб в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється:

за рахунок коштів державного бюджету (за державним замовленням);

за рахунок коштів юридичних чи фізичних осіб (на умовах контракту, зокрема за кошти грантів, які отримав вищий навчальний заклад (наукова установа) на проведення наукових досліджень, за якими передбачається підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії або доктора наук).

4.Правила прийому до вищого навчального закладу (наукової установи) діють протягом відповідного навчального року і визначають, зокрема:

порядок, перелік і строки подання документів для вступу до аспірантури (ад’юнктури) та докторантури вищого навчального закладу (наукової установи);зміст, форму і строки вступних випробувань для конкурсного відбору вступників до аспірантури (ад’юнктури) та докторантури за кожною спеціальністю або відповідною галуззю знань.

5.Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки, а підготовки доктора наук у докторантурі – два роки.

6.Підготовка в аспірантурі (ад’юнктурі) чи докторантурі передбачає виконання особою відповідної освітньо-наукової або наукової програми вищого навчального закладу (наукової установи) за певною спеціальністю та проведення власного наукового дослідження. Невід’ємною складовою освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури) та наукової програми докторантури є підготовка та публікація наукових статей.

7.Аспіранти (ад’юнкти) і докторанти проводять наукові дослідження згідно з індивідуальним планом наукової роботи, в якому визначаються зміст, строки виконання та обсяг наукових робіт, а також запланований строк захисту дисертації протягом строку підготовки в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі.

Індивідуальний план наукової роботи погоджується здобувачем з його науковим керівником (консультантом) та затверджується вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) або вченою радою відповідного структурного підрозділу протягом двох місяців з дня зарахування здобувача до вищого навчального закладу (наукової установи).

Індивідуальний план наукової роботи є обов’язковим до виконання здобувачем відповідного ступеня і використовується для оцінювання успішності запланованої наукової роботи.

Порушення строків виконання індивідуального плану наукової роботи без поважних причин, передбачених законодавством, може бути підставою для ухвалення вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) рішення про відрахування аспіранта (ад’юнкта) або докторанта.

Особа, яка раніше навчалася в аспірантурі (ад’юнктурі) чи докторантурі за державним замовленням і не захистилася або була відрахована з неї достроково, має право на повторний вступ до аспірантури (ад’юнктури) чи докторантури за державним замовленням лише за умови відшкодування коштів, витрачених на її підготовку, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

8.Підготовка в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі завершується захистом наукових досягнень аспіранта (ад’юнкта) або докторанта у спеціалізованій вченій раді. Здобувачі мають право на вибір спеціалізованої вченої ради.

9.Аспірант (ад’юнкт) або докторант, який захистився до закінчення строку підготовки в аспірантурі (ад’юнктурі) або докторантурі, має право за власним вибором:

  •  отримати одноразову виплату в сумі залишку стипендії, передбаченої у бюджеті вищого навчального закладу (наукової установи) на відповідний календарний рік, та за власною заявою бути відрахованим з аспірантури (ад’юнктури) або докторантури;
  •  отримати за власною заявою оплачувану академічну відпустку на строк, що залишився до завершення нормативного строку підготовки в аспірантурі (ад’юнктурі) або докторантурі.

Якщо аспірант (ад’юнкт) захистив дисертацію на другому чи третьому році підготовки в аспірантурі (ад’юнктурі) та був обраний за конкурсом на відповідну посаду наукового (науково-педагогічного) працівника в такому вищому навчальному закладі (науковій установі), то загальна сума залишку стипендії нараховується йому як щомісячна надбавка до заробітної плати.

Права та обов’язки аспірантів (ад’юнктів) і докторантів

10.Аспіранти (ад’юнкти) і докторанти користуються правами здобувачів вищої освіти, визначеними Законом України “Про вищу освіту”. З метою належного проведення наукових досліджень аспіранти (ад’юнкти) і докторанти також мають право на:

  •  вільний доступ до всіх видів відкритої наукової інформації, наявної у вищих навчальних закладах (наукових установах), бібліотеках і державних архівах України;
  •  отримання методичного і змістовного наукового консультування щодо власного дослідження від наукового керівника (консультанта), для аспірантів (ад’юнктів) – на чіткий розподіл обов’язків між науковими керівниками у разі призначення вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) двох керівників;
  •  безпечні та нешкідливі умови для проведення наукових досліджень, забезпечення належно обладнаним місцем для наукової роботи;
  •  академічну мобільність, що реалізується відповідно до Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 66, ст. 2183);
  •  академічну відпустку, зокрема за станом здоров’я, у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до законодавства.

11.Аспіранти (ад’юнкти) і докторанти зобов’язані виконувати всі обов’язки здобувачів вищої освіти, визначеніЗаконом України “Про вищу освіту”. З метою забезпечення належного проведення наукових досліджень аспіранти (ад’юнкти) і докторанти також зобов’язані:

  •  дотримуватися морально-етичних норм і стандартів поведінки дослідників у відповідній галузі (професії), встановлених вищим навчальним закладом (науковою установою);
  •  виконувати індивідуальний план наукової роботи та систематично звітувати про хід його виконання на засіданні кафедри, відділу, лабораторії чи іншого підрозділу вищого навчального закладу (наукової установи), який уповноважений для цього його вченою радою;
  •  захистити в установлений строк свої наукові досягнення у вигляді дисертації (для аспірантів і ад’юнктів) та у вигляді дисертації, або опублікованої монографії, або за сукупністю опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях статей (для докторантів) у спеціалізованій вченій раді.

12.Покладення вищим навчальним закладом (науковою установою) на аспіранта (ад’юнкта) чи докторанта обов’язків, не пов’язаних з виконанням відповідної освітньо-наукової (наукової) програми та підготовкою дисертації (монографії, статей), забороняється.

13.Аспіранти (ад’юнкти) і докторанти мають право брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.

Порядок та умови вступу до аспірантури (ад’юнктури)

14.Основною формою підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти є аспірантура (ад’юнктура).

15.До аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра. До вступних випробувань допускаються особи, які вчасно подали всі необхідні для вступу документи згідно з правилами прийому до вищого навчального закладу (наукової установи). Приймальна комісія може відмовити особі в допуску до проходження вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) виключно у зв’язку з неподанням в установлений строк документів, визначених правилами прийому.

Перелік документів, необхідних для вступу до аспірантури, повинен включати:

  •  заяву вступникаДодаток 1
  •  копію диплома магістра (спеціаліста) із зазначенням здобутої спеціальності (кваліфікації).
  • Медична довідка № ф.086-о.
  • копію завіренного документа, що посвідчує особу та громадянство;
  • копію завіренного закордонногу паспорту
  • чотири кольорові фотографії розміром 3 х 4 см;
  • особовий листок обліку кадрів
  • автобіографію
  • список опублікованих наукових праць і винаходів (або реферат за напрямом дисертації)

Особа, яка подає для вступу до аспірантури диплом, що виданий іноземним вищим навчальним закладом, допускається до вступних випробувань нарівні з іншими особами. Зарахування такого вступника здійснюється в разі успішного складення ним вступних випробувань та прийняття вченою радою відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) рішення про визнання його диплома.

16.Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи) складаються з:

  •  вступного іспиту із спеціальності (в обсязі програми рівня вищої освіти магістра з відповідної спеціальності);
  •  вступного іспиту з іноземної мови (за вибором вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) в обсязі, який відповідає рівню B2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти). Вступник, який підтвердив свій рівень знання, зокрема англійської мови, дійсним сертифікатом тестів TOEFL, або International English Language Testing System, або сертифікатом Сambridge English Language Assessment, звільняється від складення вступного іспиту з іноземної мови. Під час визначення результатів конкурсу зазначені сертифікати прирівнюються до результатів вступного випробування з іноземної мови з найвищим балом;
  •  інших форм вступних випробувань (іспити, співбесіди, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень).

Вага бала з кожного вступного випробування під час підрахування результатів конкурсу визначається в правилах прийому до вищого навчального закладу (наукової установи).

Відповідно до правил прийому до вищого навчального закладу (наукової установи) особам, які вступають до аспірантури (ад’юнктури) з іншої галузі знань (спеціальності) ніж та, яка зазначена в їх дипломі магістра (спеціаліста), можуть бути призначені додаткові вступні випробування.

Результати вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) дійсні для вступу до відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) протягом одного календарного року.

17.Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) проводяться предметними комісіями, до складу яких входить, як правило, три – п’ять осіб, які призначаються керівником вищого навчального закладу (наукової установи).

18.До складу предметних комісій включаються доктори філософії та доктори наук, які проводять наукові дослідження за відповідною спеціальністю та відповідають за виконання відповідної освітньо-наукової програми.

До складу предметних комісій можуть бути призначені також представники інших вищих навчальних закладів (наукових установ), з якими укладено договори про ведення спільної наукової діяльності та/або про спільне керівництво дослідженнями аспірантів (ад’юнктів), та/або про спільне виконання освітньо-наукової програми або з якими здійснюється підготовка докторів філософії за спільною освітньо-науковою програмою, узгодженою між вищим навчальним закладом і науковою установою.

До складу предметної комісії з іноземної мови можуть включатися також особи, які не мають наукового ступеня і вченого звання, але вільно володіють відповідною іноземною мовою і за рішенням вченої ради можуть кваліфіковано оцінити рівень знання відповідної мови вступником.

19.За результатами проведення вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника за процедурою, визначеною правилами прийому до вищого навчального закладу (наукової установи).

Рішення приймальної комісії про зарахування до аспірантури (ад’юнктури) затверджується наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи), який оприлюднюється в установленому порядку.

20.Аспіранту (ад’юнкту) одночасно з його зарахуванням відповідним наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи) призначається науковий керівник з числа наукових або науково-педагогічних працівників з науковим ступенем.

Науковий керівник аспіранта (ад’юнкта) здійснює наукове керівництво роботою над дисертацією, надає консультації щодо змісту і методології наукових досліджень аспіранта (ад’юнкта), контролює виконання індивідуального плану наукової роботи та індивідуального навчального плану аспіранта (ад’юнкта) і відповідає перед вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) за належне та своєчасне виконання обов’язків наукового керівника.

Науковий керівник, який є доктором наук, може здійснювати одночасне наукове керівництво (консультування), як правило, не більше п’яти здобувачів наукових ступенів, включаючи тих, що здобувають науковий ступінь доктора наук.

Науковий керівник, який має ступінь доктора філософії, може здійснювати одночасне наукове керівництво роботою над дисертаціями, як правило, не більше трьох здобувачів наукового ступеня доктора філософії.

На здійснення наукового керівництва роботою над дисертацією одного аспіранта (ад’юнкта) науковому керівникові відводиться щороку 50 академічних годин навчального навантаження. Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) з урахуванням потреб аспіранта (ад’юнкта) та ефективності роботи наукового керівника з підготовки докторів філософії може відвести більшу кількість годин навчального навантаження керівникові з їх оплатою за рахунок коштів спеціального фонду вищого навчального закладу (наукової установи).

Рішенням вченої ради аспіранту (ад’юнкту) може бути призначено два наукових керівники з відповідним розподілом годин навчального навантаження та обов’язків між ними.

Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі)

21.Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) здійснюється за освітньо-науковою програмою та навчальним планом, що затверджуються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) для кожної спеціальності.

Протягом строку навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) аспірант (ад’юнкт) зобов’язаний виконати всі вимоги освітньо-наукової програми, зокрема здобути теоретичні знання, уміння, навички та інші компетентності, достатні для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, а також провести власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та/або практичне значення, та захистити дисертацію.

22.Освітньо-наукова програма та навчальний план аспірантури (ад’юнктури) складаються з освітньої та наукової складових.

Навчальний план аспірантури (ад’юнктури) повинен містити інформацію про перелік та обсяг навчальних дисциплін (30-60 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС), послідовність їх вивчення, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю.

Освітньо-наукова програма та навчальний план аспірантури (ад’юнктури) є основою для формування аспірантом (ад’юнктом) індивідуального навчального плану та індивідуального плану наукової роботи, які погоджуються з науковим керівником та затверджуються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) протягом двох місяців з дня зарахування особи до аспірантури (ад’юнктури).

Індивідуальний навчальний план аспіранта (ад’юнкта) повинен містити перелік дисциплін за вибором аспіранта (ад’юнкта) в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС. При цьому аспіранти (ад’юнкти) мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти і які пов’язані з тематикою дисертаційного дослідження, за погодженням із своїм науковим керівником та керівником відповідного факультету чи підрозділу.

Засвоєння аспірантами (ад’юнктами) навчальних дисциплін може відбуватися на базі вищого навчального закладу (наукової установи), до якого зарахований аспірант (ад’юнкт), а також в рамках реалізації права на академічну мобільність – на базі інших вищих навчальних закладів (наукових установ).

Аспірант (ад’юнкт) має право змінювати свій індивідуальний навчальний план за погодженням із своїм науковим керівником у порядку, який затверджується вченою радою.

Усі аспіранти (ад’юнкти) незалежно від форми навчання зобов’язані відвідувати аудиторні заняття і проходити всі форми поточного та підсумкового контролю, передбачені індивідуальним навчальним планом аспіранта (ад’юнкта) та освітньо-науковою програмою аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи).

23.Освітньо-наукова програма аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи) має включати не менше чотирьох складових, що передбачають набуття аспірантом (ад’юнктом) таких компетентностей відповідно до Національної рамки кваліфікацій:

  •  здобуття глибинних знань із спеціальності (групи спеціальностей), за якою (якими) аспірант (ад’юнкт) проводить дослідження, зокрема засвоєння основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань за обраною спеціальністю, оволодіння термінологією з досліджуваного наукового напряму (орієнтовний обсяг такої освітньої складової становить не менш як 12 кредитів ЄКТС);
  •  оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями, спрямованими на формування системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору (орієнтовний обсяг такої освітньої складової становить чотири – шість кредитів ЄКТС);
  •  набуття універсальних навичок дослідника, зокрема усної та письмової презентації результатів власного наукового дослідження українською мовою, застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності, організації та проведення навчальних занять, управління науковими проектами та/або складення пропозицій щодо фінансування наукових досліджень, реєстрації прав інтелектуальної власності (орієнтовний обсяг такої освітньої складової становить не менш як шість кредитів ЄКТС);
  •  здобуття мовних компетентностей, достатніх для представлення та обговорення результатів своєї наукової роботи іноземною мовою (англійською або іншою відповідно до специфіки спеціальності) в усній та письмовій формі, а також для повного розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності (рекомендований обсяг такої навчальної складової становить шість – вісім кредитів ЄКТС).

Аспірант (ад’юнкт), який підтвердив рівень свого знання іноземної мови, зокрема англійської, дійсним сертифікатом тестів TOEFL, або International English Language Testing System, або сертифікатом Сambridge English Language Assessment, на рівні С1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, має право:

на зарахування відповідних кредитів, передбачених освітньо-науковою програмою аспірантури (ад’юнктури), як таких, що виконані у повному обсязі;

на використання обсягу навчального навантаження, передбаченого для набуття мовних компетентностей, для здобуття інших компетентностей (за погодженням з науковим керівником).

24.Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право прийняти рішення про визнання набутих аспірантом (ад’юнктом) в інших вищих навчальних закладах (наукових установах) компетентностей з однієї чи декількох навчальних дисциплін (зарахувати кредити ЄКТС), обов’язкове здобуття яких передбачено освітньо-науковою програмою аспірантури (ад’юнктури).

25.Наукова складова освітньо-наукової програми передбачає проведення власного наукового дослідження під керівництвом одного або двох наукових керівників та оформлення його результатів у вигляді дисертації.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії є самостійним розгорнутим дослідженням, що пропонує розв’язання актуального наукового завдання в певній галузі знань або на межі кількох галузей, результати якого становлять оригінальний внесок у суму знань відповідної галузі (галузей) та оприлюднені у відповідних публікаціях.

Наукова складова освітньо-наукової програми оформляється у вигляді індивідуального плану наукової роботи аспіранта (ад’юнкта) і є невід’ємною частиною навчального плану аспірантури (ад’юнктури).

26.Атестація здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії здійснюється постійно діючою або спеціалізованою вченою радою, утвореною для проведення разового захисту, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації.

Стан готовності дисертації аспіранта (ад’юнкта) до захисту визначається науковим керівником (або консенсусним рішенням двох керівників).

Обов’язковою умовою допуску до захисту є успішне виконання аспірантом (ад’юнктом) його індивідуального навчального плану.

Здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії захищають дисертації, як правило, у постійно діючій спеціалізованій вченій раді з відповідної спеціальності, яка функціонує у вищому навчальному закладі (науковій установі), де здійснювалася підготовка аспіранта (ад’юнкта). Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право подати до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти документи для акредитації спеціалізованої вченої ради, утвореної для проведення разового захисту, або звернутися з відповідним клопотанням до іншого вищого навчального закладу (наукової установи), де функціонує постійно діюча спеціалізована вчена рада з відповідної спеціальності.

27.Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії за державним замовленням здійснюється виключно в аспірантурі (ад’юнктурі) за очною (денною, вечірньою) формою навчання.

28.Державне замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) за спеціальностями розподіляється на конкурсній основі між вищими навчальними закладами та науковими установами. До участі в конкурсі на розміщення державного замовлення допускаються лише вищі навчальні заклади та наукові установи, які на момент проведення конкурсу мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю.

29.Кількість аспірантів (ад’юнктів), підготовка яких здійснюється поза державним замовленням, та вартість такої підготовки визначаються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) з урахуванням ліцензійного обсягу, зазначеного в ліцензії вищого навчального закладу (наукової установи), за якою він провадить освітню діяльність на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти, та можливостей забезпечення кваліфікованого наукового керівництва та задоволення освітніх потреб аспірантів (ад’юнктів) за відповідною спеціальністю.

Здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою)

30.Особи, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати вищу освіту ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою) у відповідному вищому навчальному закладі (науковій установі) без переривання трудової діяльності або під час перебування у творчій відпустці.

Такі особи прикріплюються строком до п’яти років до вищого навчального закладу (наукової установи), що має ліцензію на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю.

Здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою) передбачає повне та успішне виконання відповідної освітньо-наукової програми та навчального плану аспірантури (ад’юнктури) зазначеного вищого навчального закладу (наукової установи) згідно із затвердженими в установленому порядку індивідуальним навчальним планом та індивідуальним планом наукової роботи прикріпленої особи та публічний захист дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Правила та процедури прикріплення до вищого навчального закладу (наукової установи) визначаються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи).

31.Навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти осіб, які прикріплені до вищого навчального закладу (наукової установи) для реалізації свого права на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), а також їх наукове керівництво здійснюється за кошти відповідного вищого навчального закладу (наукової установи).

32.У разі звільнення з роботи особа втрачає право здобувати вищу освіту ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою) у відповідному вищому навчальному закладі (науковій установі) та має право:

продовжити свою підготовку для здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою у вищому навчальному закладі (науковій установі), до якого особа зарахована на посаду науково-педагогічного чи наукового працівника (за умови прийняття відповідного рішення таким вищим навчальним закладом (науковою установою);

вступити до аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття відповідного ступеня за очною (денною, вечірньою) або заочною (дистанційною) формою навчання і зарахування їй відповідних кредитів ЄКТС, здобутих поза аспірантурою.

Підготовка здобувачів ступеня доктора наук у докторантурі

33.З метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки публікацій до захисту для здобуття ступеня доктора наук особа має право вступити до докторантури вищого навчального закладу (наукової установи).

Протягом строку перебування в докторантурі докторант зобов’язаний захистити результати своїх наукових досягнень у вигляді дисертації, або опублікованої монографії, або наукової доповіді за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується МОН, у спеціалізованій вченій раді.

Здобувач ступеня доктора наук у дисертації (монографії, сукупності наукових робіт) повинен представити узагальнення самостійних досліджень стосовно актуальної наукової проблеми (групи проблем) у межах однієї або кількох галузей знань, результати яких забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення, є достовірними та пройшли широку апробацію.

Перебування в докторантурі не є обов’язковою умовою для подання наукових досягнень до спеціалізованої вченої ради та подальшого їх публічного захисту для здобуття ступеня доктора наук.

34.Докторантура відкривається за рішенням вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи), що затверджується наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи), за умови наявності трьох штатних працівників – докторів наук з відповідної або суміжної спеціальності. Наявність підстав для відкриття докторантури перевіряється державним замовником під час проведення конкурсу на розміщення державного замовлення.

35.Прийом до докторантури або надання творчої відпустки здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною спеціальністю відповідно до встановлених вимог.

До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей.

36.Для вступу до докторантури вступник не менше ніж за два місяці до вступу подає кафедрі, відділу, лабораторії чи іншому структурному підрозділу вищого навчального закладу (наукової установи) розгорнуту пропозицію, в якій міститься план дослідницької роботи та/або інформація про обсяг наукової роботи, необхідної для підготовки результатів проведених досліджень до захисту. Протягом місяця з дня надходження документів від усіх вступників відповідний структурний підрозділ заслуховує їх наукові доповіді і шляхом голосування визначає можливість зарахування кожного вступника до докторантури та подає висновки на розгляд вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

Перелік та строк подання документів, необхідних для вступу до докторантури визначається в правилах прийому до вищого навчального закладу (наукової установи). Перелік повинен включати, зокрема:

  •  письмову характеристику наукової діяльності вступника, складену доктором наук, який є штатним науково-педагогічним або науковим працівником відповідного вищого навчального закладу (наукової установи), із згодою бути науковим консультантом в разі його вступу до докторантури;
  •  копію диплома доктора філософії або кандидата наук.

Особа, яка подає для вступу до докторантури диплом, що виданий іноземним вищим навчальним закладом, допускається до вступу нарівні з іншими вступниками. У разі позитивного рішення вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) щодо зарахування такого вступника в докторантуру вчена рада відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) одночасно приймає рішення про визнання його диплома. У разі відмови вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) надає вступнику обґрунтоване пояснення причин такої відмови.

37.Прийом до докторантури вищого духовного навчального закладу здійснюється з урахуванням положень його статуту (положення про нього), зареєстрованого в установленому законодавством порядку.

38.Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) в місячний строк розглядає висновки кафедри, відділу, лабораторії щодо кожного вступника і приймає рішення про його зарахування до докторантури та відповідно до наданої характеристики наукової діяльності вступника призначає докторанту наукового консультанта з числа штатних науково-педагогічних або наукових працівників відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) із ступенем доктора наук з відповідної спеціальності. Рішення вченої ради затверджується і оформляється наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи).

На здійснення наукового консультування відводиться щороку 50 академічних годин навантаження на одного докторанта. Науковий консультант може здійснювати підготовку лише одного докторанта.

39.Державне замовлення на підготовку здобувача вищої освіти ступеня доктора наук в докторантурі за спеціальностями розподіляється на конкурсній основі між вищими навчальними закладами та науковими установами, у яких діють спеціалізовані вчені ради з відповідних спеціальностей.

Інформація про розподіл державного замовлення оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОН та веб-сайтах вищих навчальних закладів (наукових установ), що отримали державне замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора наук.

Атестація докторанта здійснюється постійно діючою спеціалізованою вченою радою з відповідної спеціальності, яка функціонує у вищому навчальному закладі (науковій установі), до якого зарахований докторант. Якщо у вищому навчальному закладі (науковій установі), до якого зарахований докторант, не функціонує спеціалізована вчена рада з відповідної спеціальності, атестацію докторанта може здійснювати постійно діюча спеціалізована вчена рада з відповідної спеціальності іншого вищого навчального закладу (наукової установи) за клопотанням вищого навчального закладу (наукової установи), що здійснював підготовку здобувача вищої освіти ступеня доктора наук, або за заявою докторанта.

Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на третьому освітньо-науковому рівни у Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького у 2016 р.

Шифр галузі Галузь

знань

Код

спеціаль-

ності

Найме-

нування

спеціаль-

ності

22 Охорона здоров’я 221 Стомато-логія
222 Медицина
225 Медична та психологічна

реабілітація

Важливі дати:

Прийом заяв і документів з 10 червня по 10 липня 2016 р
Вступні іспити з 13 по 15 липня 2016 р
Оприлюднення результатів 16 липня 2016 р

Переліку спеціалізацій для забезпечення навчального процесу з підготовки докторів філософії із спеціальності 222 “Медицина”:

  1. Сучасне акушерство та гінекологія
  2. Сучасна патологічна анатомія
  3. Сучасні внутрішні хвороби
  4. Сучасна хірургія
  5. Сучасна онкологія
  6. Сучасна травматологія та ортопедія
  7. Сучасна анестезіологія та інтенсивна терапія
  8. Сучасна психіатрія
  9. Сучасна патологічна фізіологія
  10. Сучасна фармакологія
  11. Сучасна ревматологія

Переліку спеціалізацій для забезпечення навчального процесу з підготовки докторів філософії із спеціальності 221 “Стоматологія”:

  1. Стоматологія

Перелік спеціалізацій для забезпечення навчального процесу з підготовки докторів філософії із спеціальності 225 “Медична та психологічна реабілітація”:

1. Сучасна фізіотерапія і курортологія

2. Сучасна фізична реабілітація та спортивна медицина

3. Сучасна медична та психологічна реабілітація в акушерстві та гінекології

4. Сучасна медична та психологічна реабілітація в клініці внутрішніх хвороб

5.Сучасна медична та психологічна реабілітація в хірургії

6.Сучасна медична та психологічна реабілітація в онкології

7. Сучасна медична та психологічна реабілітація в травматології

8. Сучасна медична та психологічна реабілітаціяв психіатрії

9. Сучасна медична та психологічна реабілітація в стоматології

10. Сучасна медична та психологічна реабілітація в педіатрії

  1. Закон України “Про вищу освіту”.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 Про перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти”.
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261 Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)”

Додаток 1

Ректору Донецького національного

медичного університету ім. М.Горького

чл.-кор. НАМНУ,

професору Ю.В. Думанському

__________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

___________________________________________________

ЗАЯВА

Прошу допустити мене до участі у конкурсі на __________________________

(денну, вечірню, заочну)

форму навчання в аспірантурі та складання вступних іспитів з філософії,

Іноземної мови _________________________________________________________

_____________________, спеціальність ___________________________

(шифр та назва галузі) (шифр та назва спеціальності)

З правилами прийому до аспірантури ознайомлений (на)

” ” 20 р.

________ ___________ ________ ______________

(підпис)

Завідувач кафедри __________________________________________________

(назва кафедри)

________________________________ ________________

(прізвище, ініціали)(підпис)


Докторантура

Затверджено

Вченою радою ДонНМУ

протокол № 9 від 17.06.2016 р.

ПОРЯДОК

підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора наук

у Донецькому національному медичному університеті

Підготовка здобувачів ступеня доктора наук у докторантурі

1. З метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки публікацій до захисту для здобуття ступеня доктора наук особа має право вступити до докторантури ДонНМУ ім. М.Горького (далі – вищого навчального закладу та наукової установи).

Протягом строку перебування в докторантурі докторант зобов’язаний захистити результати своїх наукових досягнень у вигляді дисертації, або опублікованої монографії, або наукової доповіді за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується МОН, у спеціалізованій вченій раді.

Здобувач ступеня доктора наук у дисертації (монографії, сукупності наукових робіт) повинен представити узагальнення самостійних досліджень стосовно актуальної наукової проблеми (групи проблем) у межах однієї або кількох галузей знань, результати яких забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення, є достовірними та пройшли широку апробацію.

Перебування в докторантурі не є обов’язковою умовою для подання наукових досягнень до спеціалізованої вченої ради та подальшого їх публічного захисту для здобуття ступеня доктора наук.

2. Докторантура відкривається за рішенням вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи), що затверджується наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи), за умови наявності трьох штатних працівників – докторів наук з відповідної або суміжної спеціальності. Наявність підстав для відкриття докторантури перевіряється державним замовником під час проведення конкурсу на розміщення державного замовлення.

3. Прийом до докторантури або надання творчої відпустки здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною спеціальністю відповідно до встановлених вимог.

До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей.

4. Для вступу до докторантури вступник не менше ніж за два місяці до вступу подає кафедрі, відділу, лабораторії чи іншому структурному підрозділу вищого навчального закладу (наукової установи) розгорнуту пропозицію, в якій міститься план дослідницької роботи та/або інформація про обсяг наукової роботи, необхідної для підготовки результатів проведених досліджень до захисту. Протягом місяця з дня надходження документів від усіх вступників відповідний структурний підрозділ заслуховує їх наукові доповіді і шляхом голосування визначає можливість зарахування кожного вступника до докторантури та подає висновки на розгляд вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

Перелік та строк подання документів, необхідних для вступу до докторантури визначається в правилах прийому до вищого навчального закладу (наукової установи). Перелік повинен включати, зокрема:

  • письмову характеристику наукової діяльності вступника, складену доктором наук, який є штатним науково-педагогічним або науковим працівником відповідного вищого навчального закладу (наукової установи), із згодою бути науковим консультантом в разі його вступу до докторантури;
  • копію диплома доктора філософії або кандидата наук.
  • заяву вступника.
  • копію завіренного документа, що посвідчує особу та громадянство;
  • копію завіренного закордонногу паспорту
  • чотири кольорові фотографії розміром 3×4 см;
  • особовий листок обліку кадрів
  • автобіографію
  • список опублікованих наукових праць і винаходів

Особа, яка подає для вступу до докторантури диплом, що виданий іноземним вищим навчальним закладом, допускається до вступу нарівні з іншими вступниками. У разі позитивного рішення вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) щодо зарахування такого вступника в докторантуру вчена рада відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) одночасно приймає рішення про визнання його диплома. У разі відмови вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) надає вступнику обґрунтоване пояснення причин такої відмови.

5. Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) в місячний строк розглядає висновки кафедри, відділу, лабораторії щодо кожного вступника і приймає рішення про його зарахування до докторантури та відповідно до наданої характеристики наукової діяльності вступника призначає докторанту наукового консультанта з числа штатних науково-педагогічних або наукових працівників відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) із ступенем доктора наук з відповідної спеціальності. Рішення вченої ради затверджується і оформляється наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи).

На здійснення наукового консультування відводиться щороку 50 академічних годин навантаження на одного докторанта. Науковий консультант може здійснювати підготовку лише одного докторанта.

6. Державне замовлення на підготовку здобувача вищої освіти ступеня доктора наук в докторантурі за спеціальностями розподіляється на конкурсній основі між вищими навчальними закладами та науковими установами, у яких діють спеціалізовані вчені ради з відповідних спеціальностей.

Інформація про розподіл державного замовлення оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОН та веб-сайтах вищих навчальних закладів (наукових установ), що отримали державне замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора наук.

Атестація докторанта здійснюється постійно діючою спеціалізованою вченою радою з відповідної спеціальності, яка функціонує у вищому навчальному закладі (науковій установі), до якого зарахований докторант. Якщо у вищому навчальному закладі (науковій установі), до якого зарахований докторант, не функціонує спеціалізована вчена рада з відповідної спеціальності, атестацію докторанта може здійснювати постійно діюча спеціалізована вчена рада з відповідної спеціальності іншого вищого навчального закладу (наукової установи) за клопотанням вищого навчального закладу (наукової установи), що здійснював підготовку здобувача вищої освіти ступеня доктора наук, або за заявою докторанта.

Важливі дати:

Прийом заяв і документів з 10 червня по 10 липня 2016 р
Вступні іспити з 13 по 15 липня 2016 р
Оприлюднення результатів 16 липня 2016 р

План прийому до докторантури Донецького національного медичного університету ім. М.Горького на 2016 р на місця держзамовлення.

Шифр

спеціаль-

ності

Назва спеціаль-

ності

Кількість місць
221 Стоматологія 1

Перелік документів, якими потрібно користуватися щодо підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора наук у Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького.

  1. Закон України “Про вищу освіту”.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 Про перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти“.
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261 “Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)
Call Now Button