У зв’язку з російською агресією проти України, система охорони здоров’я стикнулась з надмірним навантаженням. Кількість постраждалих серед цивільного населення та військових зростає щодня, а значна кількість внутрішньо переміщених осіб потребує додаткової допомоги. Заклади охорони здоров’я та енергетична інфраструктура постійно піддаються руйнуванню і нападам. В результаті, забезпечення населення медичною допомогою стає складним та витратним завданням.

У такій ситуації, планові заходи щодо підвищення кваліфікації фахівців відступають на задній план. Проте, є велика потреба у постійному вдосконаленні професійних навичок не тільки в області військової медицини, травматології та психіатрії, а й в інших медичних галузях, таких як медсестринство, педіатрія, акушерство та внутрішні хвороби.
Тому ми пропонуємо послухати серію подкастів, створених на основі сучасних та актуальних текстів, розроблених у Німеччині та перекладених українською мовою в рамках німецько-української співпраці. Цей проект фінансується Федеральним міністерством охорони здоров’я та має на меті підтримку постійного навчання медичних працівників за кордоном.
Серія подкастів, тривалістю від 10 до 15 хвилин, включає окремі теми або входить до складу більш широкого тематичного блоку. Цей проект реалізується Інститутом досліджень міжнародної допомоги (IRIA) в Акконському університеті гуманітарних наук (https://www.akkon-hochschule.de/iria) у співпраці з Академією НСЗУ та Тернопільським національним медичним університетом.

Подкаст доступний на платформах: Spotify, Apple Podcasts, Google Podcasts, Castbox.

ЯК ПАНДЕМІЯ КОРОНАВІРУСУ ВПЛИВАЄ НА ГЛОБАЛЬНУ ТА РЕГІОНАЛЬНУ БОРОТЬБУ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ – І ЯК РЕАГУВАТИ

Пандемія коронавірусу має значний вплив на боротьбу з туберкульозом як на глобальному, так і на регіональному рівнях. У зв’язку з цим виникає потреба у пристосуванні стратегій та реагуванні на цю нову реальність.

Черговий епізод подкасту “Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни” присвячений саме цій актуальній темі. В ньому доктор медицини, професор Тімо Ульріх з Інституту досліджень міжнародної допомоги Акконського університету гуманітарних наук розглядає значення епідеміологічного нагляду за туберкульозом і його актуальність у сучасному контексті. Він також проводить аналіз статистичних даних щодо захворюваності на туберкульоз, наданих Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), і пояснює причини, чому, незважаючи на введення карантинних заходів для стримування поширення епідемії SARS-CoV-2, кількість хворих на туберкульоз продовжує зростати з кожним роком. Крім того, автор досліджує взаємодію двох інфекційних захворювань – SARS-CoV-2 і Mycobacterium tuberculosis – та їх вплив на здоров’я людини.

Прослухати подкаст можна за посиланням.

ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ ПОМИЛОК У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

У кризових ситуаціях у системі охорони здоров’я неминуче виникають помилки, але варто враховувати, що вони можуть мати певні позитивні аспекти, які сприяють поліпшенню системи в цілому. Помилки можуть виступати каталізаторами для перегляду та удосконалення системи охорони здоров’я. Вони можуть розкривати слабкі місця та недоліки, які раніше не були помічені, і це може спонукати до впровадження нових процедур, політик та реформ з метою запобігання подібним помилкам у майбутньому.

Помилки є важливими уроками для медичного персоналу та керівництва, оскільки вони допомагають розуміти причини та наслідки помилок. Це стимулює професійний розвиток і поліпшує навички управління кризовими ситуаціями. Крім того, помилки можуть спонукати до пошуку нових інноваційних рішень та технологій, які допоможуть уникнути подібних проблем у майбутньому.

Важливим аспектом є зміна культури безпеки в системі охорони здоров’я. Помилки не розглядаються як особисті провали, але як можливість для вдосконалення. Створюється середовище, де працівники відчуваються здатними ділитися важливою інформацією та співпрацювати для запобігання подібним помилкам у майбутньому.

Про це йдеться в наступному епізоді подкасту «Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни», де Ульріке Моргенштерн з Акконський університет гуманітарних наук.

Гігієнічне навчання та заходи захисту від інфекційних захворювань, таких як SARS-COV-2, в умовах воєнного часу

В умовах воєнного часу забезпечення гігієни та захисту від інфекцій стає особливо важливим завданням, оскільки конфліктні ситуації можуть обмежувати доступ до медичної допомоги і сприяти поширенню інфекційних захворювань, таких як SARS-CoV-2. Гігієнічне навчання та впровадження заходів захисту від інфекцій є важливими для забезпечення безпеки та здоров’я населення в умовах воєнного конфлікту.

У матеріалі професорів Денні Пауліка та Андреаса Шенфельда з Акконського університету гуманітарних наук розглядаються ключові аспекти навчання по дотриманню гігієнічних вимог праці. Основна увага приділяється практичному навчанню, яке включає активне залучення працівників до процесу навчання та надання практичних навичок. Онлайн-навчання відіграє важливу роль, оскільки воно дозволяє здобувати знання з гігієни у будь-який час та в будь-якому місці. Це особливо корисно в умовах війни, коли доступ до стаціонарних навчальних закладів може бути обмеженим або небезпечним. Онлайн-навчання також зменшує ризик для безпеки працівників, оскільки вони можуть отримати необхідні знання та навички без потреби виходити в небезпечні зони.

Проте, важливо враховувати, що воєнний конфлікт може створювати значну небезпеку для медичних працівників, у тому числі для тих, хто надає медичну допомогу. Онлайн навчання дозволяє зменшити ризик для безпеки працівників, оскільки вони можуть отримати необхідні знання та навички, не виходячи з небезпечних зон.

Про це, а також про застосування 5 кроків доказової медицини Девіда Сакетта при побудову навчальних лекцій йдеться у черговому випуску подкасту «Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни».

ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ ПОМИЛОК У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Помилки, які виникають у кризових ситуаціях у системі охорони здоров’я, можуть мати деякі позитивні аспекти, які сприяють покращенню інших аспектів системи. В тому числі, помилки можуть стати каталізатором для перегляду та поліпшення системи охорони здоров’я. Вони можуть виявити слабкі місця та недоліки, які раніше не були помічені, що може призвести до впровадження нових процедур, політик та реформ, спрямованих на запобігання подібним помилкам у майбутньому. Помилки можуть бути важливими уроками для медичного персоналу та управлінських кадрів, тому що вони допомагають зрозуміти причини та наслідки помилок, що стимулює професійний розвиток і покращує навички управління кризовими ситуаціями. В той же час помилки можуть викликати пошук нових інноваційних рішень та технологій, які допомагають уникнути подібних проблем у майбутньому. Помилки можуть сприяти зміні культури безпеки в системі охорони здоров’я. Це означає, що помилки розглядаються як можливість для вдосконалення і не вважаються особистим провалом. Замість цього, створюється середовище, де працівники відчуваються здатними ділитися важливою інформацією.

СЕЛЕКТИВНИЙ МУТИЗМ ЯК СИМПТОМ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ, ТРАВМОВАНИХ ВІЙНОЮ

Воєнний конфлікт має серйозний вплив на психологічне благополуччя дітей та підлітків. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним з можливих наслідків, який може проявлятися через селективний мутизм, тобто відмову говорити у певних ситуаціях. Це може бути наслідком психологічного стресу, спричиненого втратами, насильством або переживанням воєнних дій. Важливо розуміти, що це є одним зі способів, яким діти намагаються захистити себе та контролювати ситуацію, коли вони відчувають небезпеку або тривогу.

Крім того, воєнні умови можуть перешкоджати нормальній комунікації та взаємодії з іншими людьми. Це може виникати через фізичну розділеність, переїзди, розлуку з родиною та друзями, а також через загрозу та небезпеку, що існують навколо. Такі умови можуть спричинити відчуття нездатності або небажання говорити, оскільки діти та підлітки можуть почувати себе небезпечно або вразливо у цих ситуаціях.

Страх та тривога пов’язані з безпекою, які виникають у дітей та підлітків під час воєнного конфлікту, є зрозумілими реакціями на такі складні умови. Важливо забезпечити дітям підтримку, розуміння та можливості для висловлення їх почуттів і досвіду. Психологічна підтримка, якісна медична допомога та забезпечення безпечного середовища можуть сприяти зменшенню негативному впливу зовнішних чинників.
В черговому випуску подкасту «Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни» професори Акконського причини розвитку селективного мутизму у дітей та підлітків, визначають симптоматику цього захворювання та надають рекомендації як здійснювати діагностику селективного мутизму у дітей та підлітків. Також автори акцентують увагу слухачів на рекомендаціях, яких необхідно дотримуватись для ефективного лікування цього психологінчого стану.

Синдром раптової дитячої смерті

Причина раптової смерті дітей залишається невідомою. Наукові дослідження свідчать, що це може бути наслідком взаємодії декількох факторів, таких як аномалії в розвитку, проблеми з диханням, порушення регуляції серцево-судинної системи та інші чинники. Деякі дослідники вказують на певні ризикові фактори, що можуть збільшувати ймовірність виникнення СРДС, зокрема: куріння вагітних жінок, недостатній догляд за немовлям, позиція сну на животі, передчасні або передсезонні народження, низька вага при народженні, а також генетичні та середовищні фактори. Незважаючи на те, що причина СРДС ще не з’ясована, існують рекомендації, що спрямовані на зниження ризику цього стану.

В черговому випуску подкасту “Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни» Томас Ерлер з клініки ім. Ернста фон Бергмана у Потсдамі (Німеччина) наводить актуальну статистику смертності дітей до 1 року в Німеччині. Автор визначає чинники та причини синдрому раптової смерті дитини та надає рекомендації з педіатрії, які стосуються профілактики раптової смерті немовлят.

Лікувальна гіпотермія новонароджених

Лікувальна гіпотермія може бути використана для зменшення подальшого ушкодження мозку та поліпшення прогнозу у новонароджених, які зазнали гострого ураження центральної нервової системи. Це ураження може виникнути внаслідок кисневого голодування під час народження або інших ускладнень. Рішення про використання лікувальної гіпотермії для конкретної дитини залежить від багатьох факторів, таких як її стан, наявність ризикових факторів та медичні показники.

В черговому випуску подкасту “Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни» доктор Давід Ссекессі з клініки Вест-Бранденбург у Потсдамі (Німеччина) надає в черговий раз визначення та описує показання до застосування лікувальної гіпотермії новонароджених. В своїй роботі автор розкриває етапи застосування цього методу лікування, звертая увагу на побічні ефекти та звертає увагу на необхідності врахування побічних ефектів лікування для здійснення ефективного лікування.

Клінічна картина й особливості догляду при черепно-мозковій травмі та субарахноїдальному крововиливі

Пацієнт висловлює скарги на інтенсивний головний біль, який може бути пульсуючим або тиснучим, супроводжуватися змінами свідомості, від легкої запамороченості до втрати свідомості. Ці симптоми можуть свідчити про наявність черепно-мозкової травми або субарахноїдального крововиливу. Зміни настрою, роздратування, дезорієнтація, порушення мовлення та інші симптоми також можуть вказувати на серйозні стани, що виникають внаслідок ушкодження мозку та його оболонок.

Медична допомога при черепно-мозковій травмі та субарахноїдальному крововиливі включає широкий спектр заходів, спрямованих на стабілізацію пацієнта та запобігання подальшим ушкодженням мозку.
Професійна медична сестра відділення анестезії та інтенсивної терапії клініки Арнсберг (м. Менден, Німеччина) надає рекомендації з догляду та лікування пацієнтів з черепно-мозковою травмою. Авторка звертає увагу слухачів на наданні медичної допомоги при черепно-мозковій травмі, наводить класифікацію черепно-мозкових травм, їх симптоматику та можливі ускладнення.
Про це йдеться в

черговому випуску подкасту “Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни» від Акканського університету гуманітарних наук (Берлін, Німеччина).

Психічне здоров’я під ударом – як відновити відчуття самоспрямування

Діагностика комплексного ПТСР зазвичай вимагає психіатричного оцінювання та виключення інших можливих причин симптомів. Клінічний здоровий розумовий стан потерпілого до події, наявність симптомів ПТСР (таких як повторні спогади про травматичну подію, психологічні та емоційні переживання, гіперзбудженість тощо) та тривалість симптомів після травматичної події є ключовими аспектами діагностики. В той же час затяжний розлад горя може бути діагностований, якщо прояви горя тривають надто тривалий час і суттєво впливають на функціонування людини. Діагностика зазвичай базується на психіатричному оцінюванні, враховуючи тривалість, інтенсивність та вплив симптомів горя на різні аспекти життя людини.

Ключові рекомендації щодо надання психіатричної допомоги при психічних захворюваннях, які включені до МКХ-11, в новому епізоді подкасту подкасту “Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни» від Акканського університету гуманітарних наук (Берлін, Німеччина).

неспецифічний біль у спині

Велика частина больового синдрому у спині є неспецифічною. Термін “неспецифічний біль у спині” використовується для опису болю, який не має конкретної ідентифікованої причини, такої як інфекція, травма або патологічне ураження і це найпоширеніша форма болю у спині, що може бути спричинений різними факторами, включаючи м’язеву напругу, погану поставу, слабкість м’язів, стрес або недостатню активність.

Лікування неспецифічного болю у спині зазвичай базується на консервативних методах, включаючи фізіотерапію, зміни стилю життя, вправи для м’язів спини, зняття стресу, фізичну активність та, за потреби, прийом лікарських препаратів для зняття болю або запалення. Про це йдеться в новому випуску подкасту Фізіотерапія при гострих неспецифічних болях у спині та його продовженні від Філіпа Хільбіга, фізіотерапевта, керівника неврологічного відділу у Хайдельберзькому терапевтичному центрі, співзасновника Паркінсонськоїмережі Рейн-Некар, член робочої групи “Мережі та охорона здоровʼя” Німецького товариства Паркінсона (DPG).

Деменція

Деменція – це нейрологічне захворювання, яке супроводжується поступовою втратою пам’яті, когнітивних здібностей і змінами у поведінці та особистості. Люди з деменцією можуть проявляти складну поведінку, таку як забуття, збудження, агресію, блукання, збільшену розпливчастість тощо. Ці зміни пов’язані з пошкодженням мозку, яке відбувається внаслідок прогресування захворювання.
Основною метою догляду за людьми з деменцією є покращення їх якості життя, забезпечення комфорту та безпеки.

Чіазока Кларе Обасі, професійна опікунка по догляду та терапії із лікарні Святого Духа в Кельні (Німеччина) відповідає на такі запитання:

Що стоїть за складною поведінкою людей з деменцією і як це краще вирішити?
Що важливо у догляді за людьми з деменцією?
Якими можливостями можна скористатися, щоб покращити якість життя людей з деменцією та уникнути можливих ускладнень, поважаючи гідність людини та право на самовизначення?

Про це йдеться у новому випуску «Догляд за людьми з деменцією» подкасту «Навчання, медична освіта та професійний обмін для розвитку охорони здоров’я в Україні в умовах війни» від Акконського університету гуманітарних наук (Берлін, Німеччина).

Догляд за людьми з деменцією

Авторка: Чіазока Кларе Обасі, професійна опікунка по догляду та терапії, магістр, лікарня Святого Духа в Кельні (Німеччина).

Переклала професор Надія Федчишин, завідувач кафедри іноземних мов Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.Контакти: ⁠fedushunno@tdmu.edu.ua⁠

Презентує: Мар’яна Варварук.

Нові рекомендації щодо лікування синдрому неспокійних ніг

Експерт – доктор Анна Хайдбредер з неврологічної клініки університетської лікарні Інсбрука (Німеччина).

Презентують Михайло Бучинський та Мар”яна Варварук.

Цей випуск перекладений епізод №302 німецького подкасту “Клінічно релевантний. Твій партнер у галузі охорони здоровїя”, який виходить двічі на тиждень – у вівторок та в суботу, і надає фахову інформацію з клінічної практики. Тут ми підготували узагальнену версію цього діалогу та його переклад. Додаткову інформацію та пропозиції можна знайти на веб-сайті ⁠klinisch-relevant.de⁠.